- набавити
- -- (комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги) [V]-- (страху): нагнати [IV]
Толковый украинский словарь. 2014.
набавити
Смотреть что такое "набавити" в других словарях:
набавити — див. набавляти … Український тлумачний словник
набавити — [наба/виетие] а/ўл у. виеш, а/ўл ат ; нак. а/ў, а/ўтеи … Орфоепічний словник української мови
набавити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
набавити — бавлю, виш, Ол. 1. Вибавити (дітей досхочу), надоглядати когось. 2. Нажити щось. абавити дакого страху … Словник лемківскої говірки
набавлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набавити … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
надавати — I = надати 1) (про людину за допомогою виразу обличчя, погляду, пози тощо видозмінювати свою зовнішність); напускати, напустити (зі сл. на себе , надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру) Пор. набирати I, 3), удавати… … Словник синонімів української мови
